СІМ’Я ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ТА МАЛА СОЦІАЛЬНА ГРУПА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

загрузка...

Одним із засновників наукового аналізу сім’ї вважають швей-царського вченого Іоганна Якоба Бахофена1, який на початку ХІХ ст. видав свою працю «Материнське право», що вирізнялася оригі-нальністю підходу до проблем сім’ї та її еволюції. На основі дослі-дження численних літературних джерел, вагоме місце серед яких посідали стародавні міфи, вчений стверджував першопочатковість материнського права в історії сім’ї.

Окрему спеціальну соціологічну теорію — соціологію cім’ї — започаткував Льюіс Генрі Морган. Основна праця Л. Моргана «Да-внє суспільство» (1877 р.). Вчений розробив наукову теорію розви-тку сім’ї, яка суперечить концепції її божественного походження.

За О. Контом, сім’я — спілка, що базується на інстинктах та емо-ційній прихильності2. О. Конт вважав найважливішими завданням сім’ї — передавання традицій. Сім’я забезпечує соціальну наступність поколінь, є основним елементом суспільства, за її зразком побудовані інші складові суспільства. Сім’я змінюється та розвивається. При цьо-му людство повинно дотримуватися закону поступального розвитку,

1          Черняк Е. М. Социология семьи. — М., 2003 — С. 5—14.

2          Там само.

не порушуючи його революційними змінами, тому що для сім’ї це надзвичайно руйнівно. Кожне наступне покоління покликано переда-вати та збільшувати матеріальний та духовний потенціал. Це механізм нормального прогресивного розвитку людства.

Сім’я як найважливіший соціальний інститут досліджувалася класиками соціології — Л. Морганом, Ф. Енгельсом, М. Ковалевсь-ким, Ф. Ле Пле, Б. Малиновським, О. Контом, Е. Дюркгеймом, П. Сорокіним, Г. Спенсером та ін.

Аналіз тенденцій розвитку сучасної сім’ї як соціального інсти-туту подається у працях Е. Берджеса, У. Гуда, Х. Локка, Т. Парсон-са, Е. Гіденса, П. Бергер, Б. Бергер та ін. Різноманітні аспекти фун-кціонування сім’ї, зокрема в нових соціально-економічних умовах, досліджують російські вчені А. Антонов, С. Голод, М. Мацковсь-кий, В. Медков, Н. Римашевська, Г. Сілладзе, А. Харчев та україн-ські соціологи О. Балакірєва, Н. Лавриненко, А. Ноур, В. Пилипен-ко, Л. Чуйко, Ю. Якубова та ін.

Проблематика сім’ї в колі наукових досліджень Державного ін-ституту проблем сім’ї та молоді, Українського інституту соціаль-них досліджень, Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Інституту проблем виховання АПН України, Інсти-туту психології ім. Г.С. Костюка АПН України та ін.

Основні етапи розвитку соціології сім’ї в радянській та пострадянській соціології в другій половині ХХ ст. ви-окремлює Солодовников В. В.1:

1.         Перший етап — метафізично-ідеологічний (1950-ті — по-чаток 1960-х рр.). Його характеризували: ідеологічна амбівалент-ність та «периферійність»; відносна незначущість цієї тематики в науковому розгляді.

2.         Другий етап — друга половина 60-х — перша половина 70-х рр. ХХ ст. На цьому етапі розпочинаються емпіричні досліджен-ня щодо інституційних особливостей сім’ї та шлюбу в радянському суспільстві, що вирізняли їх від капіталістичних інституцій (поєд-нання професійних та сімейних ролей жінки, результативність за-ходів макросоціальної політики, народжуваність та розлучення …).

3.         Третій етап. Друга половина 70-х — кінець 80-х рр. ХХ ст. — акцентування на функціонуванні сім’ї як малої соціальної групи: дослідження «факторів ризику», стабільності, якості шлюбу; «по1 Солодовников В. В. Социология семьи в России: вторая половина ХХ века // http: www.socialpolicy.ru

треби в дітях»; еволюції типів сім’ї (передусім на основі міжособи-стісної взаємодії); типології функцій сім’ї; подружні конфлікти… Меншу увагу приділяли політиці в сфері сім’ї.

4. Четвертий етап. Останнє двадцятиріччя ХХ ст. — відхід від тематики, властивої соціології сім’ї загалом, за рахунок заглиблен-ня в окремі дослідницькі теми, їх локалізації, «вестернізації», «ген-деризації» та захоплення якісною методологією.

Соціологія сім’ї — галузь, що вивчає формування, розви-ток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних соціально-економічних і культурних умовах.

Об’єкт соціології сім’ї — с і м ’я та шлюб.

Сім’я — об’єднання на шлюбі або кровному спорідненні, усиновленні людей, що пов’язане спільністю побуту, взаєм-ною моральною відповідальністью за виховання дітей, піклу-ванням про рідних та взаємодопомогою. Водночас, це особ-лива форма взаємодії, мала контактна група людей.

За Н. Смелзером: «Сім’єю називається засноване на кровній спорідненості, шлюбі чи усиновленні об’єднання людей, пов’язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю за ви-ховання дітей; члени родини часто живуть в одному будинку»1.

Сім’я має забезпечити фізичне і духовне відтворення населення, тобто виконувати специфічну соціальну функцію. Як один із най-давніших соціальних інститутів виникає в надрах первісного суспі-льства значно раніше класів, націй, держав.

На перших етапах розвитку суспільства відносини між жінкою і чоловіком, старшими та молодшими поколіннями регулювалися племінними і родовими традиціями та звичаями, що базувалися на релігійних і моральних уявленнях. Із виникненням держави регу-лювання сімейних відносин набуло правового характеру.

Сім’я — більш складана система відносин, ніж шлюб, оскільки вона, зазвичай, об’єднує не тільки подружжя, а й їхніх дітей, а та-кож інших родичів та близьких.

Шлюб — це історично обумовлена, санкціонована і регульо-вана суспільством система відносин між чоловіком і жінкою, що встановлює їхні права і обов’язки один щодо одного та щодо ді-тей та рідних.

Смелзер Н. Социология. — М., 1994. — С. 389—426.

Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує статеве жит-тя, встановлює подружні та батьківські права та обов’язки.

Основною особливістю шлюбу є те, що це інститут, який регу-лює відносини подружжя, на відміну від сім’ї — інституту, що ре-гулює також і відносини між батьками й дітьми.

Юридичне оформлення шлюбу накладало обов’язки не тільки на подружжя, але і на державу, що санкціонувала цей союз і пови-нна була забезпечувати соціальний контроль за його функціону-ванням.

Сім’я

– це соціальний інститут (з точки зору функціонування шлюбно-сімейних відносин) і водночас мала соціальна група, що має історично визначену організацію, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільні-стю побуту та взаємною моральною відповідальністю, со-ціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.

Типові та найхарактерніші ознаки сім’ї

—        шлюбні або кровноспоріднені зв’язки між усіма її членами;

—        спільне проживання в одному приміщенні;

—        спільний сімейний бюджет.

Предмет дослідження1

 

Сім’я як          • суспільна свідомість у сфері сімейно-шлюбних відносоціальний        син;

інститут          • спосіб життя сім’ї;

            • ефективність реалізації соціальних функцій інституту;

            • соціальний механізм зміни норм і цінностей у межах

            соціального інституту сім’ї.

Сім’я як          • умови формування і етапи розвитку сім’ї;

мала соціа-     • динаміка подружніх відносин та відносин між батькальна група        ми і дітьми;

            • розподіл обов’язків у сім’ї;

            • причини та мотиви розлучень;

            • структура та функції сім’ї.

1 Руденко Р. И. Практикум по социологии. — М., 1999. — С. 335.

Основні сучасні напрямки дослідження соціології сім’ї:

•          мотивація та вік вступу до шлюбу, а також припинення шлюбу;

•          структура сім’ї, чисельність, розподіл ролей, типологія сім’ї;

•          відносини, що складаються у сім’ї як між подружжям, так і між по-коліннями;

•          якість життя, рівень матеріального забезпечення життя, вплив цих факторів на сімейні відносини;

•          функції сім’ї, їх зміна, трансформація та вплив цих змін на структу-ру сім’ї, виконання основних функцій, зокрема репродуктивної.

Розрізняють сім основних методологічних передумов ви-вчення сім’ї1:

1.         Сім’я — продукт суспільного розвитку, вона знаходиться у про-цесі руху: розвиток суспільства від нижчого до вищого щабля призво-дить до переходу сім’ї від нижчої до вищої форми (Льюіс Морган).

2.         Сім’я — відкрита соціально-біологічна підсистема «суспільс-тва». Відносини в самій підсистемі «сім’я» та з елементами систе-ми «суспільство», що виникають у процесі реалізації найважливі-ших функцій сім’ї, постають для неї основними системоутво-рюючими зв’язками.

3.         Життєдіяльність сім’ї — це процес реалізації її найважливі-ших функцій: демографічних (репродуктивна) та соціальних (еко-номічна, споживча, освітня, виховна).

4.         Усі функції взаємопов’язані та реалізуються комплексно. Зміна активності в одному функціональному напрямку призводить до зміни активності сім’ї в інших напрямках.

5.         Як підсистема системи «суспільство» сім’я активно взаємодіє з іншими суспільними підсистемами, які також впливають на реалі-зацію сім’єю своїх найважливіших функцій. Як наслідок — резерви часу в сім’ї на виконання певних функцій можуть збільшуватися (чи зменшуватися) не лише за рахунок вивільненого часу у зв’язку зі скороченням активності сім’ї, пов’язаної з виконанням інших функцій, а й за рахунок передання (повністю чи частково) частини функцій іншим підсистемам суспільства.

6.         Кожен історичний етап зумовлює визначену ієрархію функ-цій сім’ї. Розвиток сім’ї проектується на ієрархію її функцій: відбу-ваються цілеспрямовані зрушення в активності сім’ї в найважливі-ших функціональних напрямках.

7.         Зміни у матеріальних умовах функціонування сім’ї є визнача-льними щодо основних напрямків розвитку сім’ї.

Семья сегодня. — М., 1979. — С. 3—6.

+1
загрузка...
Бібліотека для студента 9 из 10 на основе 24 оценок. 24 клиентских отзывов.
Книги Фінанси, Гуманітарія, Правовознавство